Мадінет інструкція, показання, склад, побічні ефекти, ціни в аптеках

Склад:

діючі речовини: етинілестрадіол, хлормадинону ацетат;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить етинілестрадіолу 0,03 мг і хлормадинону ацетату 2 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, мальтодекстрин, магнію стеарат, оболонкова суміш рожева Opadry 03B34109, що складається з:  гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору без дефектів покриття.

Фармакотерапевтична група.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Мадінет – комбінований монофазний гестаген-естрогенний контрацептив для перорального застосування з відносно низьким вмістом естрогену (< 50 мкг). Естрогенним компонентом препарату є етинілестрадіол, гестагенним – хлормадинону ацетат.

Безперервне застосування препарату протягом 21 дня пригнічує секрецію фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ) гіпофізом і, як наслідок, пригнічує овуляцію. Спостерігається проліферація ендометрія і його секреторна трансформація. Також змінюється консистенція цервікального слизу. Це ускладнює проходження сперматозоїдів через цервікальний канал і призводить до порушення їх рухливості.

Мінімальна доза хлормадинону ацетату, що забезпечує повне пригнічення овуляції, становить 1,7 мг. Доза, необхідна для трансформації ендометрія, становить 25 мг на цикл.

Хлормадинону ацетат є прогестогеном з антиандрогенними властивостями. Механізм його дії заснований на здатності заміщати андрогени на специфічних рецепторах і може мати сприятливий ефект (наприклад, контроль  ендогенного андрогену і зменшення вугрів або гірсутизму).

Фармакокінетика. Хлормадинону ацетат (ХМА)

ХМА швидко та майже повністю всмоктується після перорального прийому. Системна біодоступність ХМА висока, оскільки він не підлягає первинному метаболізму у печінці. Найвищі концентрації в плазмі досягаються протягом 1-2 годин після перорального прийому ХМА. Понад 95 % ХМА зв’язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном. ХМА не зв’язується з глобуліном, що зв’язує статеві гормони або з глобуліном, який зв’язує кортизол. ХМА накопичується переважно в жировій тканині.

Час напіввиведення – 34 години (після застосування разової дози) та 36-39 годин (після прийому декількох доз). ХМА та його метаболіти виводяться з організму в основному з сечею та з фекаліями, приблизно в однакових кількостях.

ХМА, 3а- та 3р-гідрокси ХМА виявляють однакову антиандрогенну активність. Інші метаболіти препарату не мають фармакологічної активності.

Етинілестрадіол (ЕЕ)

ЕЕ швидко та майже повністю всмоктується після перорального прийому. Через пресистемне зв'язування та ефект первинного метаболізму в печінці абсолютна біодоступність становить лише близько 40%

Близько 98 % ЕЕ зв'язується білками плазми крові, майже винятково з альбуміном.

ЕЕ зазнає біотрансформації системою цитохромів Р-450 шляхом гідроксилювання ароматичного кільця та підлягає пресистемному зв'язуванню як у слизовій тонкого кишечнику, так і у печінці. Виводиться із сечею та з фекаліями (2 : 3), час напіввиведення 12-14 годин. У сечі містяться, в основному, глюкуроніди, а в жовчі і плазмі – сульфати.

Клінічні характеристики.

Показання.

Пероральна контрацепція.

Лікування помірних звичайних вугрів у жінок, для яких показана гормональна контрацепція етинілестрадіолом та хлормадиноном ацетатом.

Протипоказання.

·                Наявність або ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ):

−               венозна тромбоемболія наявна або в анамнезі (наприклад тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії);

−               відома спадкова або набута схильність до розвитку ВТЕ, зокрема резистентність до активованого протеїну С, включаючи лейденівську мутацію V фактора; дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S;

−               запланована операція з довготривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);

−               високий ризик венозної тромбоемболії у зв’язку з наявністю множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

·                Наявність або ризик виникнення артеріальної тромбоемболії (АТЕ):

−               артеріальна тромбоемболія наявна або в анамнезі (наприклад інфаркт міокарда) або продромальні стани (стенокардія);

−               цереброваскулярні захворювання: наявний або в анамнезі інсульт або продромальні стани (транзиторна ішемічна атака);

−               відома спадкова або набута схильність до розвитку АТЕ, зокрема гіпергомоцистеїнемія, антитіла до фосфоліпідів (антитіла до антикардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт);

−               мігрень в анамнезі з вогнищевою неврологічною симптоматикою;

−               високий ризик  артеріальної тромбоемболії у зв’язку з наявністю множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або таких факторів ризику, як цукровий діабет, що супроводжується судинними ускладненнями; тяжка артеріальна гіпертензія, тяжка дисліпопротеїнемія.

·         Втрата контролю над цукровим діабетом.

·         Неконтрольована артеріальна гіпертензія або значне підвищення артеріального тиску (значення, що постійно перевищують 140/90 мм рт. ст.).

·         Гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки (до нормалізації показників функції печінки).

·         Генералізований свербіж, холестаз, зокрема під час попередньої вагітності або терапії естрогенами.

·         Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора, порушення виділення жовчі.

·         Пухлини печінки в анамнезі або нині.

·         Сильний біль в епігастрії, збільшення печінки або симптоми внутрішньочеревної кровотечі (див. розділ «Побічні реакції»).

·         Порфірія, що виникла вперше або рецидивуюча (всі три форми, особливо набута порфірія).

·         Злоякісні гормонозалежні пухлини в анамнезі або нині, наприклад пухлини молочних залоз або матки.

·         Тяжкі порушення обміну ліпідів.

·         Панкреатит в анамнезі або нині, що супроводжується тяжкою гіпертригліцеридемією.

·         Симптоми мігрені, які виникли вперше, а також частіший і надзвичайно сильний головний біль.

·         Гострі сенсорні розлади,  наприклад порушення зору або слуху.

·         Рухові порушення (зокрема парези).

·         Посилення епілептичних нападів.

·         Важка депресія.

·         Отосклероз, що прогресував протягом попередніх вагітностей.

·         Аменорея нез’ясованої етіології.

·         Гіперплазія ендометрія.

·         Кровотечі з піхви нез’ясованої етіології.

·         Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір / паритапревір / ритонавір та дазабувір (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.» та «Особливості застосування»).

·         Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого іншого компонента препарату.

Протипоказанням є наявність одного серйозного або декількох факторів ризику розвитку тромбозу вен або артерій (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливі заходи безпеки.

При призначенні препарату Мадінет слід брати до уваги наявні фактори ризику у кожної жінки, особливо стосовно венозної тромбоемболії (ВТЕ), та ризики розвитку ВТЕ при застосуванні інших КПК (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Прийом препаратів, що містять естроген або естроген/прогестин, може негативно вплинути на деякі захворювання/стани. Ретельне медичне спостереження необхідне у таких випадках:

-           епілепсія;

-           розсіяний склероз;

-           тетанія;

-           мігрень (див. розділ «Особливості застосування»);

-           астма;

-           серцева або ниркова недостатність;

-           хорея;

-           цукровий діабет (див. розділ «Особливості застосування»);

-           захворювання печінки (див. розділ «Особливості застосування»);

-           дисліпопротеїнемія (див. розділ «Особливості застосування»);

-           аутоімунні захворювання, включаючи системний червоний вовчак;

-           ожиріння;

-           артеріальна гіпертензія (див. розділ «Особливості застосування»);

-           ендометріоз;

-           варикозне розширення вен;

-           тромбофлебіт (див. розділ «Особливості застосування»);

-           порушення згортання крові (див. розділ «Особливості застосування»);

-           мастопатія;

-           міома матки;

-           герпес вагітних;

-           депресія (див. розділ «Особливості застосування»);

-           хронічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт, див. розділ «Побічні реакції»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія естрогенного компонента – етинілестрадіолу – з іншими лікарськими засобами може призвести до підвищення чи зниження його концентрації у сироватці крові. Якщо є необхідність у тривалому лікуванні іншими лікарськими засобами, слід використовувати негормональні методи контрацепції. Зниження концентрації етинілестрадіолу у сироватці може призвести до збільшення частоти проривних кровотеч та порушень циклу, а також до зниження контрацептивної ефективності препарату; підвищення його концентрації у сироватці крові може призвести до збільшення частоти та важкості побічних ефектів.

Лікарські засоби/діючі речовини, які можуть знизити концентрацію етинілестрадіолу у сироватці:

•          всі лікарські засоби, які посилюють моторику шлунково-кишкового тракту (наприклад метоклопрамід) або порушують адсорбцію (наприклад активоване вугілля);

•          діючі речовини, що індукують мікросомальні ферменти печінки, такі як рифампіцин, рифабутин, барбітурати, протиепілептичні засоби (наприклад карбамазепін, фенітоїн і топірамат), гризеофульвін, барбексаклон, примідон, модафініл, деякі інгібітори протеаз (наприклад ритонавір) і лікарські засоби, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum);

•          деякі антибіотики (наприклад ампіцилін, тетрациклін) у деяких жінок, ймовірно через зниження ентерогепатичної циркуляції естрогенів.

При одночасному застосуванні вищезазначених лікарських засобів/діючих речовин з препаратом Mадінет необхідно використовувати додаткові бар’єрні методи контрацепції як під час лікування, так і протягом 7 днів після нього. При прийомі діючих речовин, що знижують концентрацію етинілестрадіолу в сироватці крові за рахунок індукції печінкових мікросомальних ферментів, додаткові бар'єрні методи (презерватив, сперміциди) слід застосовувати протягом 28 днів після закінчення лікування.

Якщо супутнє лікування охоплює період, довший, ніж період прийому таблеток КПК із блістера, прийом таблеток з наступної упаковки слід розпочати без звичної перерви у застосуванні препарату.

Лікарські засоби/діючі речовини, які можуть підвищувати концентрацію етинілестрадіолу в сироватці крові:

•          діючі речовини, що пригнічують сульфатування етинілестрадіолу в стінці кишечнику (наприклад аскорбінова кислота або парацетамол);

•          аторвастатин (збільшення площі під фармакокінетичною кривою на 20%);

•          діючі речовини, що пригнічують активність мікросомальних печінкових ферментів, такі як протигрибкові препарати, похідні імідазолу (наприклад, флуконазол), індинавір або тролеандоміцин.

Етинілестрадіол може впливати на метаболізм інших речовин:

•          пригнічувати активність печінкових ферментів і, відповідно, підвищувати концентрацію в сироватці крові таких активних речовин, як діазепам (та інші бензодіазепіни, метаболізм яких відбувається шляхом гідроксилювання), циклоспорин, теофілін і преднізолон;

•          індукувати глюкуронідацію в печінці і, відповідно, знижувати сироваткову концентрацію наприклад, клофібрату, парацетамолу, морфіну, ламотрижину і лоразепаму.

Потреба в інсуліні та пероральних цукрознижувальних засобах може змінитися через вплив препарату на толерантність до глюкози.

Це також може стосуватися препаратів, що приймалися нещодавно.

При призначенні інших препаратів слід перевірити дані щодо їх можливої взаємодії із Mадінетом.

Лабораторні дослідження

Показники деяких лабораторних досліджень можуть змінитися на тлі прийому КПК, наприклад показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз, рівні білків-переносників у плазмі (наприклад глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ); ліпопротеїнів), а також параметри вуглеводного обміну, коагуляції і фібринолізу. Характер і ступінь зміни лабораторних показників залежать від того, які гормони використовують і в яких дозах.

Фармакодинамічні взаємодії

Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір / паритапревір/ ритонавір та дазабувір, з або без рибавірину, може збільшити ризик підвищення рівня АЛТ (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким чином, пацієнти, які приймають Мадінет повинні перейти на альтернативний спосіб контрацепції (наприклад, прогестаген - тільки контрацепція або негормональні методи контрацепції), перш ніж розпочати лікування цією схемою комбінованих лікарських засобів. Лікування Мадінет можна відновити через 2 тижні після закінчення лікування цією схемою комбінованих лікарських засобів.

Особливості застосування.

Куріння підвищує ризик виникнення тяжких побічних реакцій з боку серцево-судинної системи при застосуванні КПК. Цей ризик підвищується зі збільшенням віку та кількості викурених цигарок та є особливо вираженим у жінок віком понад 35 років. Жінки віком понад 35 років, що курять, повинні використовувати інші методи контрацепції.

Застосування КПК пов’язане із підвищеним ризиком розвитку серйозних захворювань, таких як інфаркт міокарда, тромбоемболічні явища, інсульти та новоутворення печінки. Інші фактори ризику, такі як гіпертензія, гіперліпідемія, ожиріння та цукровий діабет, значно підвищують ризик захворюваності та смертності.

За наявності одного із зазначених захворювань/станів переваги застосування Mадінету потрібно порівняти з ризиками, що слід обговорити із жінкою перед початком застосування препарату. Якщо ці захворювання чи фактори ризику виникають чи погіршуються під час застосування препарату, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем. Лікар повинен вирішити, чи варто припиняти прийом КПК.

Застосування більше 1 лікарського засобу, який може підвищувати ризик розвитку тромбозу, не рекомендовано.

Тромбоемболія та інші судинні захворювання

Результати епідеміологічних досліджень показують, що є взаємозв’язок між прийомом пероральних контрацептивів і збільшенням ризику венозних та артеріальних тромбоемболічних захворювань, наприклад інфаркту міокарда, крововиливу в мозок, тромбозу глибоких вен та емболії легеневої артерії, але ці захворювання розвиваються рідко.

Вкрай рідко надходили повідомлення про тромбози інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, мезентеріальних,  ниркових вен, вен сітківки та артерій у жінок, які застосовували КПК.

Ризик появи венозної тромбоемболії (ВТЕ).

Застосування комбінованих пероральних контрацептивів (КПК) збільшує ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ).

Препарати, які містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, мають низький ризик розвитку ВТЕ. Невідомо, як прийом препарату Mадінет впливає на ризик ВТЕ порівняно з препаратами з низьким ризиком ВТЕ.

Рішення про застосування будь-якого препарату, крім тих, які мають низький ризик ВТЕ, слід приймати тільки після обговорення з жінкою. Пацієнтка повинна розуміти, що існує ризик виникнення ВТЕ при застосуванні КПК, а також знати, які фактори впливають на цей ризик. Ризик розвитку ВТЕ найбільш високий протягом першого року застосування комбінованих пероральних контрацептивів. Існують також докази, що ризик виникнення ВТЕ збільшується при застосуванні КПК повторно, якщо перерва у іх використанні становить 4 тижні і більше.

Невідомо, як співвідносяться ризики появи тромбоемболічних захворювань при застосуванні КПК, що містять левоноргестрел, порівняно з КПК, які містять  хлормадинон.

Кількість випадків ВТЕ на рік при застосуванні низькодозових КПК є меншою, ніж їх кількість у жінок у період вагітності або в післяпологовий період.

ВТЕ може привести до летального наслідку у 1-2 % випадків.

Фактори ризику розвитку ВТЕ.

Ризик венозних тромбоемболічних ускладнень у жінок, які застосовують КПК, може  збільшитися при наявності додаткових факторів ризику, особливо декількох (див. таблицю 1).

Препарат протипоказаний, якщо у жінки є декілька факторів ризику, які відносять  її до високого ризику розвитку венозного тромбозу (див. розділ «Протипоказання»).

Таблиця 1

Немає єдиної думки щодо того, чи є взаємозв’язок між поверхневим тромбофлебітом і/або варикозним розширенням вен та етіологією венозної тромбоемболії.

Слід також враховувати, що ризик тромбоемболічних ускладнень збільшується під час вагітності і протягом 6 тижнів після пологів (див. розділ «Застосування в період вагітності або годування груддю»).

Симптоми ВТЕ (тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії)

У разі симптомів жінці слід звернутися за терміновою медичною допомогою, а також інформувати лікаря, що вона приймає КПК.

Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ):

- односторонній набряк ноги та/або стопи або уздовж вени на нозі;

- біль або хвороблива чутливість, яка може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;

- підвищене почуття тепла в ураженій нозі; червона або знебарвлена шкіра на нозі.

Симптоми легеневої емболії (ЛE):

- раптовий напад задишки з невідомої причини або прискореного дихання;

- раптовий кашель, який може супроводжуватися  кровохарканням;

- різкий біль у грудях;

- сильний головний біль або запаморочення;

- швидке або нерегулярне серцебиття.

Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) є неспецифічними і можуть неправильно тлумачитися як більш поширені або менш тяжкі симптоми (наприклад, інфекції дихальних шляхів).

Інші ознаки оклюзії судин можуть включати раптовий біль, набряк і незначну синюшність кінцівок.

Якщо оклюзія відбувається в судинах ока, симптоми можуть варіюватися від безболісної нечіткості зору, яка може прогресувати, до втрати зору. Іноді втрата зору може виникати одразу.

Фактори ризику артеріальної тромбоемболії (ATE).

Епідеміологічні дослідження виявили, що із застосуванням КПК підвищується ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (інфаркт міокарда) або порушення мозкового кровообігу (наприклад транзиторна ішемічна атака, інсульт). Артеріальна тромбоемболія може бути летальною.

Фактори ризику АТЕ.

Ризик розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або гострого порушення кровообігу головного мозку (інсульт) збільшується у жінок, які застосовують КПК, та мають фактори ризику, описані в Таблиці 2.

Препарат протипоказаний, якщо у жінки є один серйозний або декілька факторів ризику ATE, які відносять  її до високого ризику розвитку артеріального тромбозу (див. розділ «Протипоказання»).

Таблиця 2.

Препарат Mадінет протипоказаний, якщо у жінки є один серйозний або декілька факторів ризику ATE (див. розділ «Протипоказання»).

Симптоми ATE

При виникненні цих симптомів жінці слід звернутися за терміновою медичною допомогою, а також інформувати лікаря, що вона приймає КПК.

Симптоми гострого порушення кровообігу головного мозку (інсульт):

- раптове оніміння обличчя, руки або ноги, особливо з одного боку;

- раптові проблеми при ходьбі, запаморочення, втрату рівноваги або координації;

- раптова сплутаність свідомості, проблеми з мовленням або сприйняттям;

- раптові проблеми з зором одного або обох очей;

- несподівано сильний або тривалий головний біль без визначеної причини;

- втрата свідомості або непритомність з або без  фокального епілептичного нападу.

Тимчасові симптоми вказують на  транзиторну ішемічну атаку (ТІА).

Симптоми інфаркту міокарда (ІМ):

- біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, відчуття здавлювання або розпирання в грудях, руці або нижче грудини;

- дискомфорт з ірадіацією в спину, щелепу, горло, руки, живіт;

- відчуття переповненості шлунка, розлад шлунка або запор;

- пітливість, нудота, блювання і запаморочення;

- сильна слабкість, неспокій, або задишка;

- швидке або нерегулярне серцебиття.

Пацієнток, які приймають КПК, потрібно проінформувати про те, що у разі виникнення симптомів тромбозу їм слід звернутися до лікаря. При підозрі або підтвердженні тромбозу прийом препарату Mадінет слід припинити.

Пухлини

Повідомлялось, що тривалий прийом пероральних контрацептивів є фактором ризику розвитку раку шийки матки у жінок, інфікованих вірусом папіломи людини (ВПЛ). Однак це питання є спірним, тому що неясно, до якої міри інші фактори впливають на отримані результати (наприклад кількість статевих партнерів або застосування бар’єрних методів контрацепції) (також див. розділ «Медичне обстеження»).

Спостережуваний підвищений ризик може пояснюватися тим, що у жінок, які приймають КПК, рак грудей діагностується на більш ранній стадії, ніж у тих, хто їх не застосовує, а також біологічною дією КПК або комбінацією обох факторів.

При тривалому застосуванні пероральних контрацептивів зрідка розвивалися доброякісні, дуже рідко – злоякісні пухлини печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливих для життя кровотеч у черевній порожнині. При появі вираженого гострого болю у верхній частині живота, збільшенні печінки або при появі ознак інтраперитонеальної кровотечі слід враховувати імовірність розвитку пухлини печінки, а прийом препарату слід припинити.

Інші захворювання

У багатьох жінок, які приймають пероральні контрацептиви, відзначається незначне підвищення артеріального тиску. Клінічно значуще підвищення артеріального тиску спостерігається рідко. Взаємозв’язок між застосуванням пероральних контрацептивів та артеріальною гіпертензією на даний час не підтверджений. Якщо на тлі прийому Mадінету спостерігається клінічно значуще підвищення артеріального тиску, слід припинити прийом препарату і проводити лікування артеріальної гіпертензії. Як тільки показники артеріального тиску нормалізуються після проведення гіпотензивної терапії, прийом Mадінету можна продовжити.

У жінок, які мають в анамнезі герпес вагітних, на тлі прийому КПК можливий рецидив цього захворювання.

У жінок, в анамнезі або сімейному анамнезі яких є вказівки на гіпертригліцеридемію, на тлі прийому КПК підвищується ризик розвитку панкреатиту. При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може бути потрібне припинення прийому КПК до нормалізації функціональних показників печінки. При рецидиві холестатичної жовтяниці, що вперше діагностована протягом вагітності або під час прийому статевих гормонів, необхідно припинити прийом КПК.

Прийом КПК може впливати на периферичну інсулінорезистентність або толерантність до глюкози. Тому слід ретельно спостерігати за станом пацієнток, хворих на діабет, які приймають пероральні контрацептиви.

У рідкісних випадках можлива поява хлоазми, особливо у жінок, які мають в анамнезі хлоазму вагітних. Жінкам, схильним до хлоазми, варто уникати перебування на сонці, а також ультрафіолетового випромінювання під час прийому пероральних контрацептивів.

Мадінет містить лактозу, тому жінкам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа або порушеним всмоктуванням глюкози-галактози не слід приймати даний препарат.

Медичне обстеження

Перед початком або відновленням застосування препарату Mадінет необхідно зібрати повний особистий і сімейний анамнез пацієнтки, провести клінічний огляд і виключити вагітність. Слід виміряти артеріальний тиск і провести фізичне обстеження, беручи до уваги протипоказання (див розділ «Протипоказання») і попередження, описані в цьому розділі. Протягом прийому Mадінету медичне обстеження слід повторювати щорічно. Регулярне медичне обстеження необхідне також тому, що протипоказання (наприклад транзиторна ішемічна атака) або фактори ризику можуть вперше з’явитися на тлі прийому перорального контрацептиву.

Жінку необхідно попередити про можливість виникнення венозних і артеріальних тромбозів, у тому числі при застосуванні Mадінету, пояснити симптоми ВТЕ і ATE, відомі фактори ризику, і що необхідно робити в разі підозри на тромбоз.

Варто поінформувати жінку про те, що прийом пероральних контрацептивів не захищає від ВІЛ-інфекції (СНІДу), а також від інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Одночасне лікування помірних звичайних вугрів

Перед лікуванням звичайних вугрів препаратом Mадінет у жінок, які разом з тим бажають отримати контрацептивний ефект, необхідно ретельно оцінити користь та фактори ризику (див. розділ «Медичне обстеження»).

Зниження ефективності

Пропущений прийом таблетки (див. розділ «Нерегулярний прийом таблеток»), блювання або кишкові розлади, включаючи діарею, тривалий прийом деяких супутніх лікарських засобів, або, дуже рідко, − порушення обміну речовин, можуть зменшити контрацептивну ефективність препарату.

Контроль менструального циклу

Проривні кровотечі і незначні кров’янисті виділення

Застосування всіх пероральних контрацептивів може призводити до вагінальних кровотеч (проривних кровотеч і незначних кров’янистих виділень), особливо протягом перших циклів прийому препарату. Тому медичну оцінку нерегулярних циклів слід проводити тільки після періоду адаптації, що триває близько трьох циклів. Якщо на тлі прийому Mадінету постійно спостерігаються або вперше з’являються проривні кровотечі, хоча раніше цикл був регулярним, слід провести обстеження з метою виключення вагітності або захворювань. Після виключення вагітності або захворювання можна продовжити прийом Mадінету або перейти на застосування іншого препарату.

Міжменструальні кровотечі можуть бути ознакою зниження контрацептивної ефективності (див. розділ «Нерегулярний прийом таблеток», «Рекомендації у разі блювання чи діареї»).

Відсутність кровотечі відміни

Як правило, через 21 день прийому виникає кровотеча відміни. Іноді, особливо протягом перших місяців прийому препарату, кровотеча відміни може бути відсутня. Однак, це не обов’язково говорить про зниження контрацептивного ефекту. Якщо кровотеча відсутня після одного циклу прийому, протягом якого пацієнтка не забувала приймати таблетки, семиденний період перерви в прийомі таблеток не подовжувався, у пацієнтки не було блювання або діареї, то запліднення яйцеклітини є малоймовірним і прийом Mадінету можна продовжити. Якщо до першої відсутності кровотечі відміни прийом Mадінету відбувався з порушенням інструкції або відсутність кровотечі відміни спостерігається протягом двох циклів, слід виключити вагітність до того, як продовжити прийом препарату.

Підвищення АЛТ

Під час клінічних випробувань у пацієнтів, які лікувалися від інфекцій гепатиту С (ВГС) за допомогою лікарських засобів, що містять омбітасвір / паритапревір / ритонавір та дазабувір з або без рибавірину, значно підвищився рівень трансаміназ (АЛТ), що перевищував верхню межу норми (ВМН) у 5 разів частіше у жінок, які використовували препарати, що містять етинілестрадіол, такі як комбіновані гормональні контрацептиви (КПК) (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності. До початку прийому препарату слід виключити вагітність. Якщо вагітність виникла на тлі застосування Mадінету, слід негайно припинити прийом препарату. Підвищений ризик ВТЕ у післяпологовий період слід враховувати при відновленні застосування Mадінету (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Естрогени можуть впливати на лактацію, а саме призводити до зниження кількості та змінювати склад грудного молока. Малі кількості контрацептивних стероїдів та/або їх метаболітів можуть проникати у грудне молоко і впливати на дитину, тому не слід застосовувати Mадінет у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Немає даних про негативний вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Приймати по 1 таблетці щоденно приблизно в той самий час (бажано ввечері) протягом 21 дня, після чого слід зробити семиденну перерву; менструальноподібна кровотеча повинна настати через 2-4 дні після прийому останньої таблетки. Після семиденної перерви у застосуванні препарату необхідно продовжити прийом таблеток із наступної упаковки Mадінету, незалежно від того, чи завершилась кровотеча.

Таблетку слід витиснути із блістера відповідно до маркування відповідного дня тижня та проковтнути цілою, якщо необхідно – запити невеликою кількістю рідини. Надалі прийом таблеток продовжувати за напрямком стрілки на блістері.

Початок прийому.

Якщо гормональні контрацептиви попередньо (протягом минулого менструального циклу) не застосовувалися.

Прийом таблеток слід розпочинати у перший день природного циклу жінки, тобто у перший день менструальної кровотечі. Якщо першу таблетку прийнято в перший день менструації, контрацептивна дія починається у перший день прийому та продовжується протягом семиденної перерви у прийомі препарату.

Можна починати прийом також з 2-5 дня менструального циклу, незалежно від того, чи припинилася кровотеча. Проте в цьому випадку необхідно використовувати додаткові механічні методи контрацепції протягом перших 7 днів застосування препарату.

Якщо менструація почалася більш ніж на 5 днів раніше, тоді слід зачекати до наступної менструації перед початком прийому Mадінету.

Перехід з іншого гормонального контрацептиву на Mадінет.

Слід розпочати прийом Mадінету наступного дня після перерви в прийомі препарату чи періоду прийому таблеток плацебо попереднього комбінованого перорального контрацептиву.

Перехід із застосування таблеток, що містять  лише прогестерон («міні-пілі»).

Першу таблетку Mадінету потрібно прийняти на наступний день після припинення застосування прогестаген. Протягом 7 днів слід застосовувати додаткові механічні методи контрацепції.

Перехід із застосування ін’єкційних гормональних контрацептивів чи імплантів.

Прийом Mадінету можна почати на наступний день після видалення імпланту або з дня наступної планованої ін’єкції. Протягом 7 днів прийому препарату слід додатково використовувати механічний метод контрацепції.

Після викидня чи аборту в першому триместрі вагітності застосування Mадінету можна починати відразу ж. У цьому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Після пологів жінки, які не годують груддю, можуть розпочинати застосування препарату через 21-28 днів після пологів. У цьому випадку не потрібно застосовувати додаткових методів контрацепції.

Якщо застосування починається пізніше ніж через 28 днів після пологів, необхідно застосовувати додатковий механічний метод контрацепції протягом перших семи днів.

Якщо статевий акт вже відбувся, то перед початком застосування препарату слід виключити можливу вагітність або дочекатися настання першої менструації.

Після припинення прийому Mадінету менструальний цикл може продовжитись приблизно на тиждень.

Нерегулярний прийом таблеток

Якщо пацієнтка забула прийняти таблетку, вкриту плівковою оболонкою, але запізнення в прийомі препарату не перевищує 12 годин, немає необхідності застосовувати додаткові методи контрацепції. Наступну таблетку, вкриту плівковою оболонкою, слід прийняти у звичний час.

Якщо перерва у прийомі таблетки перевищує 12 годин, контрацептивний захист може знизитися. У такому разі можна керуватися двома основними правилами:

1.      Перерва між прийомами таблеток ніколи не може становити більше 7 днів.

2.      Адекватне пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники досягається застосуванням таблеток протягом 7 днів поспіль (без перерви).

Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього таблетки продовжують приймати у звичний час. Крім того, протягом наступних семи днів слід використовувати бар’єрний метод контрацепції, наприклад презервативи. Якщо таблетку було пропущено на 1-му тижні циклу, а у попередні 7 днів (включаючи період пропуску в прийомі препарату) відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближче перерва у застосуванні препарату, тим більший ризик вагітності.

Якщо використовувана упаковка препарату містить менш ніж сім таблеток, слід розпочати прийом з наступної пачки одразу після закінчення прийому з попередньої, тобто без перерви в прийомі препарату. Малоймовірно, що менструальноподібна кровотеча почнеться до закінчення прийому таблеток з другої упаковки, хоча можливі кровомазання або проривна кровотеча. Якщо відсутня очікувана менструація після закінчення прийому препарату з другої упаковки, слід зробити тест на вагітність.

Рекомендації у разі блювання чи діареї

Якщо блювання почалось упродовж 4 годин після прийому таблетки або спостерігається важка діарея, абсорбція препарату може бути неповною і контрацептивна дія більше не гарантована. У цьому разі слід дотримуватись інструкцій, рекомендованих у разі нерегулярного прийому таблеток (див. вище). Прийом Mадінету слід продовжити.

Як затримати час настання кровотечі

Щоб затримати менструацію, слід продовжувати приймати Mадінет із нової упаковки і не робити перерви у застосуванні препарату. За бажанням приймання можна продовжити аж до закінчення таблеток із другої упаковки. При цьому можлива проривна кровотеча або кровомазання. Зазвичай прийом відновлюють після 7-денної перерви у застосуванні таблеток.

Щоб змістити час настання менструації на інший день тижня, рекомендується скоротити перерву в прийомі препарату на стільки днів, на скільки бажано. Чим коротшою буде перерва, тим частіше спостерігається відсутність менструальноподібної кровотечі та проривної кровотечі або кровомазання протягом прийому таблеток з другої упаковки (як і у разі затримки настання менструації).

Діти.

Препарат показаний для застосування за призначенням лікаря тільки після встановлення сталого менструального циклу.

Передозування.

Інформація про серйозну токсичну дію препарату при передозуванні відсутня. Можуть спостерігатися такі симптоми: нудота, блювання, та, – особливо у молодих дівчат − незначні кров’янисті виділення з піхви. Специфічного антидоту немає; проводити симптоматичну терапію. У рідкісних випадках може бути необхідний контроль показників водно-електролітного обміну і функції печінки.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними ефектами препарату (> 20 %) були проривна кровотеча, незначні кров’янисті виділення, головний біль і дискомфорт у ділянці молочних залоз. Імовірність нерегулярних кровотеч знижується при тривалому застосуванні препарату.

Частота небажаних побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 ≤ 1/10;  нечасто: ≥ 1/1000 ≤ 1/100; рідко: ≥ 1/10000 ≤ 1/1000; дуже рідко: < 1/10000.

Інфекції та інвазії:

нечасто: вагінальний кандидоз;

рідко: вульвовагініт.

Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи цисти і поліпи):

нечасто: фіброаденома молочної залози.

З боку імунної системи:

нечасто: гіперчутливість до препарату, включаючи шкірні алергічні реакції.

З боку обміну речовин:

нечасто: зміни рівня ліпідів у крові, включаючи гіпертригліцеридемію;

рідко: збільшення апетиту.

Психічні порушення:

часто: пригнічений настрій, знервованість, дратівливість;

нечасто: зменшення лібідо.

З боку нервової системи:

часто: запаморочення, мігрень (та/або загострення мігрені).

З боку органів зору:

часто: порушення зору;

рідко: кон’юнктивіт, непереносимість контактних лінз.

З боку органів слуху та лабіринтові порушення:

рідко: раптова втрата слуху, шум у вухах.

З боку судин:

рідко: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, циркуляторний колапс, варикозне розширення вен, тромбоз вен*, венозна або артеріальна тромбоемболія.

З боку шлунково-кишкового тракту:

дуже часто: нудота;

часто: блювання;

нечасто: біль у животі, здуття живота, діарея.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

часто: акне;

нечасто: порушення пігментації, хлоазма, алопеція, сухість шкіри, гіпергідроз;

рідко: уртикарні висипання, екзема, еритема, свербіж, загострення псоріазу, гіпертрихоз;

дуже рідко: вузликова еритема.

З  боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини:

часто: відчуття тяжкості;

нечасто: біль у спині, м’язові порушення.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

дуже часто: виділення з піхви, дисменорея, аменорея;

часто: біль внизу живота;

нечасто: галакторея;

рідко: збільшення молочних залоз, менорагія, передменструальний синдром.

Загальні розлади і порушення у місці введення:

часто: дратівливість, стомлюваність, набряки, збільшення маси тіла.

Лабораторні  дані:

часто:  підвищення артеріального тиску.

*при застосуванні КПК, які містили етинілестрадіолу 0,03 мг та хлормадинону ацетату 2 мг, також повідомлялося про такі побічні ефекти:

·      відомо, що застосування комбінованих пероральних контрацептивів пов’язано з підвищеним ризиком венозної та артеріальної тромбоемболії (наприклад, тромбоз вен, емболія легеневої артерії, інсульт, транзиторна ішемічна атака, інфаркт міокарда). Цей ризик також може підвищуватися при наявності додаткових факторів (див. розділ «Особливості застосування»).

·      За даними деяких досліджень, тривале застосування КПК підвищує ризик розвитку захворювань жовчовивідних шляхів.

·      У рідкісних випадках після прийому пероральних контрацептивів реєстрували випадки доброякісних пухлин печінки, ще рідше реєстрували злоякісні пухлини; в окремих випадках ці пухлини були причиною внутрішньочеревної кровотечі, що загрожує життю (див. розділ «Особливості застосування»).

·      Загострення хронічних запальних захворювань кишечнику (хвороби Крона, виразкового коліту).

·      Виникнення або погіршення станів, пов’язаних із застосуванням КПК: толерантність до глюкози, загострення панкреатиту, холестатична жовтяниця, загострення герпесу вагітних, отосклероз.

Інформація про інші серйозні побічні ефекти, такі як рак матки або рак молочної залози, наведена в розділі «Особливості застосування».

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження є дуже важливими. Це дає можливість здійснювати контроль співвідношення користь/ризик для лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Упаковка.

Категорія відпуску.

Виробник.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Мюнхенерштрассе 15, Брена, Cаксонія-Анхальт, 06796, Німеччина.

Представник заявника.

ТОВ «Мібе Україна».

Місцезнаходження представника заявника.

01024, м. Київ, пров. Костя Гордієнка, 2-А, Україна.