Фармакіназа інструкція, показання, склад, побічні ефекти, ціни в аптеках

Склад:

діюча речовина: streptokinase;

1 флакон містить стрептокінази 1500000 МО;

допоміжні речовини: альбумін людини, натрію глутамат моногідрат, поліжелін, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма.

Фармакотерапевтична група.

Клінічні характеристики.

Показання

–          Гострий коронарний синдром зі стійким підйомом сегмента ST чи нещодавньою блокадою лівої ніжки передсердно-шлуночкового пучка, гострий інфаркт міокарда із   зубцем Q – не пізніше 12 годин від початку захворювання (при застосуванні препарату після закінчення вищезазначеного періоду результат терапії не можна передбачити).

–        Масивні тромбози глибоких вен з ризиком виникнення гангрени.

–          Тромбоемболія легеневої артерії.

–          Гострі, підгострі та хронічні тромбози периферичних артерій із загрозою ішемії.

–          Тромбоз центральної артерії або центральної вени сітківки.

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів препарату.

Через підвищений ризик кровотеч, зумовлених тромболітичною терапією, препарат Фармакіназа^® не слід застосовувати у таких ситуаціях: наявні або нещодавно перенесені кровотечі; всі форми зниженої здатності крові до коагуляції, особливо спонтанний фібриноліз і тяжкі розлади згортання крові; нещодавно перенесений цереброваскулярний інсульт, інтракраніальні або інтраспинальні хірургічні втручання; інтракраніальні новоутворення; нещодавно перенесена травма голови; наявність новоутворень з ризиком кровотечі; гострий панкреатит; артеріовенозна мальформація чи аневризма; неконтрольована артеріальна гіпертензія із систолічним тиском понад 200 мм рт. ст. та/або діастолічним тиском понад       100 мм рт. ст. чи гіпертензивні зміни сітківки III/IV ступеня; нещодавня імплантація судинних протезів; одночасний прийом пероральних антикоагулянтів (міжнародне нормалізоване співвідношення > 1,3); тяжке ураження печінки чи нирок; ендокардит чи перикардит             (у окремих випадках перикардиту, хибно діагностованого як гострий інфаркт міокарда, лікування стрептокіназою призводило до ексудативного перикардиту, включаючи тампонаду серця); геморагічні діатези; великі операції (6-10 днів після операції); інвазивні хірургічні втручання (біопсія органів, довготривалий (травматичний) закритий масаж серця).

Спосіб застосування та дози

Препарат Фармакіназа^®, флакони по 1500000 МО, призначають дорослим внутрішньовенно або внутрішньокоронарно.

У разі необхідності призначення тромболітичної терапії і наявності антитіл до стрептокінази у високих концентраціях чи у разі нещодавнього проведення терапії стрептокіназою (більше 5 днів, але менше одного року тому) слід застосувати гомологічні фібринолітики.

Спосіб приготування розчину. Спочатку готується концентрований розчин препарату Фармакіназа^®. Для цього необхідно повільно додати 5 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду у флакон з препаратом, обережно перемішати вміст флакона, обертаючи його. Для запобігання виникненню піни не слід струшувати флакон. Не додавати ніяких інших лікарських засобів у флакон. Для приготування інфузійного розчину препарату Фармакіназа^® для внутрішньовенного застосування концентрований розчин додається до 50-200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розчину Рінгера лактату, 5 % розчину глюкози.

Гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST. Системне введення: слід вводити одноразову дозу 1,5 млн МО стрептокінази шляхом внутрішньовенної інфузії протягом            60 хвилин.

Місцеве внутрішньокоронарне введення: після болюсного введення 20 000 МО препарату Фармакіназа^®слід призначити підтримуючу інфузію препарату у дозі 2 000-4 000 МО/хв протягом 30-90 хв залежно від швидкості досягнення прохідності коронарної артерії.

Допоміжна терапія. Для профілактики гострого інфаркту міокарда після завершення терапії стрептокіназою рекомендується призначення ацетилсаліцилової кислоти (150 мг/добу) протягом щонайменше 4 тижнів. Першу дозу слід ввести якомога скоріше після інфаркту міокарда.

Тромбоз глибоких вен. Препарат Фармакіназа^® вводять внутрішньовенно. Початкова доза становить 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім вводять підтримуючу дозу 100 000 МО за годину. Лікування продовжують протягом 72 годин.

Тромбоемболія легеневої артерії. При короткотривалому тромболізисі вводять препарат Фармакіназа^® внутрішньовенно 1 500 000 МО протягом 1-2 годин.

Можливе застосування стандартного режиму введення: початкова доза препарату Фармакіназа^® 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім продовжують введення підтримуючої дози 100 000 МО за годину. Лікування продовжують протягом 24 годин.

Тромбоз периферичних артерій. Препарат Фармакіназа^® застосовують внутрішньоартеріально через інтраартеріальний локальний катетер за схемою: поетапні інфузії – від 1 000 до 2 500 МО з інтервалом 3-5 хвилин, максимальна тривалість введення –     10 годин, сумарна максимальна доза – 250 000 МО.

Пролонговане введення низьких доз препарату Фармакіназа^® (використовується інфузійний насос): від 5 000 МО до 10 000 МО протягом години максимум 5 днів.

При необхідності можливе одночасне проведення черезшкірної транслюмінальної ангіопластики.

При наявності складних артеріальних доступів або множинних оклюзій початкова доза препарату Фармакіназа^® становить 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім продовжують введення підтримуючої дози 100 000 МО за годину, максимум 5 днів.

Тромбоз центральних судин сітківки. Препарат Фармакіназа^® застосовують внутрішньовенно, початкова доза – 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім продовжують введення підтримуючої дози 100 000 МО  за годину. Тривалість введення – 12 годин.

Контроль лікування. Перед початком тромболітичної терапії бажано дослідити гемолітичний статус пацієнта, а саме тромбіновий час (ТЧ), активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ), гематокрит, кількість тромбоцитів. Якщо пацієнт попередньо отримував гепарин, його застосування необхідно припинити, а рівні ТЧ або аЧТЧ не повинні бути нижче більше ніж у     2 рази від нормального значення до початку тромболітичної терапії. У пацієнтів, які раніше отримували похідні кумарину, МНІ (міжнародний нормалізований індекс) до початку терапії стрептокіназою повинен бути нижче 1,3.

При лікуванні стрептокіназою зменшується рівень плазміногену і фібринолізину в плазмі крові та збільшується рівень продуктів деградації фібрину з подальшою пролонгацією коагуляційних показників, що є підтвердженням наявності фібринолітичної активності. У зв’язку з цим контроль лікування препаратом Фармакіназа^® здійснюється за такими показниками як ТЧ або аЧТЧ. Якщо через 4 години після початку терапії препаратом Фармакіназа^® ТЧ або аЧТЧ не зростає більш ніж у 1,5 рази порівняно з нормальною величиною, рекомендується припинити введення препарату у зв’язку з наявністю резистентності до стрептокінази. 

Подальше лікування. Після терапії препаратом Фармакіназа^® необхідне подальше лікування антикоагулянтами або антиагрегантами для профілактики повторних тромбозів. Важливо враховувати можливий ризик виникнення кровотечі при гепаринотерапії.

Побічні реакції.

З боку системи крові: часто – крововиливи (кровотечі) у місці ін’єкції, екхімози, шлунково-кишкові кровотечі, сечостатеві кровотечі, носові кровотечі; нечасто – ускладнені церебральні крововиливи з можливим летальним наслідком, печінкові крововиливи, ретроперитонеальні кровотечі, крововиливи в суглоби, сітківку, розрив селезінки; дуже рідко – крововиливи в перикард у хворих на гострий інфаркт міокарда, можливі розриви міокарда.

При тяжких геморагічних ускладненнях терапію стрептокіназою припиняють і призначають інгібітори протеїнази, наприклад апротинін у таких дозах: спочатку 500 000 КМО (при необхідності – до 1 млн КМО), після чого вводять по 50 000 КМО щогодини внутрішньовенно краплинно до зупинення кровотечі. Рекомендують комбінації з синтетичними антифібринолітиками. За необхідності призначають фактори згортання крові.

З боку імунної системи: дуже часто – підвищення титру антитіл до стрептокінази; часто – алергічні анафілактичні реакції (висипання, в т. ч. у вигляді пухирців, почервоніння обличчя, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, диспное, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія); дуже рідко –  сироваткова хвороба, артрит, васкуліт, нефрит і нейроалергічні симптоми (полінейропатії –  синдром Гійєна-Барре), які за часом виникнення збігалися з призначенням стрептокінази.

Якщо виникає алергічна або анафілактична реакція, застосування препарату Фармакіназа^® потрібно негайно припинити (перервати інфузію) і призначити необхідне лікування. Слід дотримуватись діючих медичних стандартів лікування шоку. Після купірування симптомів алергічних реакцій лікування можна продовжити гомологічними фібринолітиками. При легких, добре контрольованих реакціях може бути виправданим продовження застосування препарату Фармакіназа^®. При необхідності слід призначати такі додаткові засоби лікування:

а) при легких реакціях – кортикостероїди і антигістамінні препарати;

б) при тяжких або небезпечних для життя реакціях (таких як анафілактичний шок) залежно від їх тяжкості негайно зробити внутрішньовенну повільну ін’єкцію адреналіну; призначити високі дози кортикостероїдів внутрішньовенно повільно; при необхідності – заходи для відновлення об’єму циркулюючої крові, кисень.

З боку нервової системи: рідко – неврологічна симптоматика (запаморочення, сплутаність свідомості, параліч, геміпараліч, збудження, судоми) у контексті церебрального крововиливу або кардіоваскулярного порушення з гіпоперфузією мозку.

З боку органів зору: дуже рідко – ірит, увеїт, іридоцикліт.

З боку серцево-судинної системи: часто на початку терапії – артеріальна гіпотензія, тахікардія, брадикардія; дуже рідко – холестеринова емболія, екстрасистолія, біль у серці.

У хворих з інфарктом міокарда спостерігались реакції, що розцінювались як ускладнення інфаркту міокарда: дуже часто – гіпотонія, тахікардія, аритмія, стенокардія; часто – стенокардія, що не купірується, серцева недостатність, повторний інфаркт міокарда, кардіогенний шок, перикардит, набряк легень; нечасто – зупинка серця, недостатність мітрального клапана, крововилив у перикард, тампонада серця, розрив міокарда, легенева або периферична емболія. Ці кардіоваскулярні ускладнення можуть загрожувати життю і призвести до смерті. Можливість периферичної емболізації не виключається під час місцевого лізису в артеріях.

З боку дихальної системи: дуже рідко – некардіогенний набряк легень після інтракоронарної тромболітичної терапії у пацієнтів з обширним інфарктом міокарда.

З боку шлунково-кишкового тракту:  часто – нудота, діарея, біль в епігастрії, блювання.

Лабораторні показники: часто – транзиторне підвищення рівня трансаміназ та білірубіну.

Загальні порушення: часто – головний біль, біль у спині, м’язовий біль, астенія, гарячка, нездужання.

Передозування

Симптоми: посилення проявів побічної дії

Лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності застосування препарату не рекомендоване.

При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Діти.

Немає достатнього досвіду застосування препарату Фармакіназа^® дітям.

Особливості застосування.

Препарат застосовують в умовах стаціонару, а також на догоспітальному етапі препарат вводить лікар спеціалізованої бригади швидкої медичної допомоги з обов’язковою подальшою госпіталізацією хворого у спеціалізоване відділення стаціонару.

Для визначення гіперчутливості до стрептокінази рекомендується проводити шкірну пробу   (100 МО препарату Фармакіназа^®). У разі відсутності позитивної реакції через 15-20 хв можна застосувати терапевтичну дозу препарату.

Не рекомендується:

системне призначення: тромбоз глибоких вен – пізніше ніж через 14 днів; інфаркт міокарда – пізніше ніж через 12 годин; оклюзія центральних судин сітківки, артеріальні оклюзії – пізніше ніж через 6-8 годин; венозні оклюзії – пізніше ніж через 10 днів;

локальний тромболізис:  інфаркт міокарда – пізніше ніж через 12 годин; емболії – пізніше ніж через 6 тижнів.

При необхідності тромболітичної терапії і за наявності високої концентрації антитіл до стрептокінази або при недавньому застосуванні стрептокінази (більше 5 днів і менше одного року тому) рекомендується застосовувати гомологічні фібринолітики.

Індивідуалізована оцінка ризику/користі

Ризик виникнення геморагічних ускладнень потрібно порівнювати з очікуваними перевагами у таких випадках:

–      великі хірургічні втручання (від 6 до 10 днів після операції залежно від тяжкості хірургічного втручання), травма або серцево-легенева реанімація, біопсія органа, пункція судин, які не піддаються компресії; внутрішньом'язові ін'єкції;  інтубація; недавні пологи, аборт; хвороби сечостатевого тракту з існуючими або потенційними джерелами кровотечі (збереження катетера сечового міхура); підозра на тяжку атеросклеротичну дегенерацію судин, цереброваскулярні захворювання, тяжкий цукровий діабет, діабетична/геморагічна ретинопатія; легеневі захворювання з утворенням порожнин (наприклад кавернозні форми туберкульозу) або тяжкий бронхіт;

–        тяжкі ушкодження печінки або нирок;

–        дефекти мітрального клапана або фібриляція передсердь;

–        ендокардит або перикардит; окремі випадки перикардиту, неправильно діагностованого як гострий інфаркт міокарда і лікованого препаратом Фармакіназа^®, призводили до випотів у перикард, у тому числі до тампонади.

Не слід застосовувати препарат пацієнтам, які нещодавно перенесли тяжкі шлунково-кишкові кровотечі, хворим з наявністю захворювань шлунково-кишкового тракту, що можуть ускладнитися кровотечею (таких як виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, стравоходу, пухлини шлунково-кишкового тракту, виразковий коліт).

Антитіла до стрептокінази

Через підвищену вірогідність резистентності, зумовленої наявністю антитіл до стрептокінази, Фармакіназа^® може бути неефективною при призначенні пізніше ніж через 5 днів після попередньої терапії стрептокіназою або препаратами, які містять стрептокіназу, особливо в період між 5 днями і 12 місяцями. Подібним чином ефект препарату може зменшуватись у пацієнтів з нещодавно перенесеними стрептококовими інфекціями (стрептококовий фарингіт, гострий гломерулонефрит).

Швидкість інфузії та профілактичне застосування кортикостероїдів

На початку лікування інколи спостерігають зниження артеріального тиску, тахікардію або брадикардію (в окремих випадках вони можуть супроводжуватися шоком). Тому на початку лікування інфузію потрібно здійснювати повільно. Більше того, профілактично можна застосовувати кортикостероїди (наприклад від 100 до 200 мг метилпреднізолону за 10 хв до початку терапії препаратом Фармакіназа^®).

Попереднє лікування гепарином або похідними кумарину

Якщо хворий попередньо отримував гепарин, дію цього препарату необхідно нейтралізувати призначенням протаміну сульфату до початку тромболітичної терапії.

Рівень тромбінового часу не повинен перевищувати більше ніж удвічі нормальну контрольну величину до початку тромболітичної терапії. У пацієнтів, які попередньо отримували похідні кумарину, до початку інфузії стрептокінази показник МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення) повинен становити менше 1,7 (протромбіновий індекс – принаймні 50 %).

Артеріальна пункція

Якщо виникає необхідність пункції артерії, перевагу слід надавати судинам верхніх кінцівок. Після пункції потрібно натискати на місце пункції протягом принаймні 30 хв і оглядати місце пункції для виявлення перших ознак кровотечі.

Стрептокіназу не застосовують для промивання венозного катетера.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування препаратом не рекомендується керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне і попереднє лікування антикоагулянтами або речовинами, які діють на формування чи функцію тромбоцитів (наприклад інгібіторами агрегації тромбоцитів, декстранами), може підвищувати небезпеку кровотечі.

До початку тривалого системного лізису стрептокіназою слід дочекатися зменшення ефектів препаратів, які діють на формування і функцію тромбоцитів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фармакіназа^® – високоочищений препарат стрептокінази, отриманої з фільтрату культури бета-гемолітичних стрептококів Лансфілда групи С, яка сприяє перетворенню плазміногену у плазмін. Плазмін руйнує згустки фібрину, а також призводить до деградації фібриногену та інших білків плазми крові. Після внутрішньовенного або внутрішньоартеріального введення та нейтралізації індивідуального титру антитіл до стрептокінази вона починає системно або місцево активувати фібринолітичні процеси. При цьому фібринолітичний ефект препарату досягає максимуму через 45 хвилин i зберігається протягом декількох годин, а тромбіновий час залишається пролонгованим ще протягом 24 годин внаслідок одночасного зниження рівня фібриногену i збільшення кількості циркулюючих продуктів деградації фібрину та фібриногену.

Фармакокінетика. Стрептокіназа швидко виводиться після внутрішньовенного застосування. Період напіврозпаду комплексу стрептокіназа-плазміноген становить приблизно 23 хв. Цей комплекс частково інактивується антистрептококовими антитілами. Більша частина стрептокінази розпадається до пептидів i виводиться нирками.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору без запаху.

Термін придатності

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Упаковка.

Категорія відпуску.

Виробник.

Місцезнаходження. Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.