Цетраксал плюс інструкція, показання, склад, побічні ефекти, ціни в аптеках

Склад:

діюча речовина: сiprofloxacine; fluocinolone acetonide;

1 мл містить ципрофлоксацину 3 мг  (у вигляді ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрату 3,49 мг), флуоцинолону ацетоніду 0,25 мг;

допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), повідон, діетиленгліколю моноетиловий ефір, гліцерет-26, кислота хлористоводнева розведена (доведення до рН 4,6 – 4,7), вода очищена.

Лікарська форма.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин.

Фармакотерапевтична група.

Код ATХ S02C A05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Флуоцинолону ацетонід є синтетичним фторованим кортикостероїдом, що чинить виражену протизапальну, протисвербіжну і судинозвужувальну дії. Механізм ранньої протизапальної дії топічних кортикостероїдів включає гальмування міграції макрофагів і лейкоцитів у ділянку запалення шляхом звуження та зменшення проникності судин. Подальші етапи запальних процесів, такі як капілярна проліферація, вироблення колагену і формування келоïдних рубців, також пригнічуються кортикостероїдами. 

Ципрофлоксацин - протимікробний препарат широкого спектра дії групи фторхінолонів. Механізм антибактеріальної дії обумовлений здатністю ципрофлоксацину пригнічувати топоізомеразу II типу (ДНК-гіразу) та топоізомеразу IV – ферменти, необхідні для реплікаціï, транскрипціï, репараціï та рекомбінаціï ДНК бактерій.

Основним механізмом резистентності Pseudomonas aeruginosa до ципрофлоксацину є мутація в генах, які кодують метаантибіотик (gyr A, gyrN, parC, parE). Інший описаний механізм резистентності являє собою гіперекспресію ефлюксних насосів, що витісняють антибіотик з бактерій, зокрема, гена Mex (Multiple EffluX). Окремі мутації необов’язково призводять до формування клінічної резистентності, але багатоступеневі мутації звичайно призводять до клінічної резистентності до ципрофлоксацину.

Однак, концентрація антибіотика після місцевого лікування завжди помітно вища мінімальної дози антибіотика, що пригнічує ріст бактерій. Це ставить під сумнів виникнення бактеріальної резистентності. Можливість виникнення резистентності мікроорганізмів до препарату зведена до мінімуму при місцевому лікуванні порівняно із системним.

Поширеність резистентності може варіювати залежно від географічної зони і часу для обраних мікроорганізмів. Рекомендується  мати інформацію стосовно місцевої антибактеріальної резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Ця інформація є лише приблизними орієнтиром стосовно ймовірності того, що пацієнт буде резистентним до цього антибіотика.

Нижче представлено рівні антибактеріальної резистентності для деяких мікроорганізмів (за даними, отриманими в ЕС).

Зазвичай чутливі види.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:                                                                                                               Proteus vulgaris.

Види, для яких набута резистентність може бути проблемою.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:                                                                                                          Staphylococcus aureus*.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:                                                                                                Escherichia coli,                                                                                                                                       Klebsiella pneumoniae,                                                                                                                                 Proteus mirabilis,                                                                                                                                         Enterobacter cloacae,                                                                                                                            Pseudomonas aeruginosa.                                                                                                                                                                                                                                          

Резистентні види.   

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:

Enterococcus faecalis.                                                                                                   

* Staphylococcus aureus, резистентний до метициліну (метициліно-резистентний золотистий стафілокок), вважається резистентним до ципрофлоксацину.

Доклінічні дані про безпеку. Була вивчена ототоксичність ципрофлоксацину на піддослідних тваринах за допомогою місцевого введення у вухо або інтраперитонеально. Ні в одному із проведених досліджень, в яких оцінювалися можливі гістологічні зміни внутрішнього вуха, не були отримані результати, які свідчили б про ототоксичність ципрофлоксацину.

Фармакокінетика. Враховуючи концентрацію препарату у формі крапель і максимальну добову дозу для введення, малоймовірно, що місцеве застосування у вухо Цетраксалу плюс обумовить значні фармакокінетичні або клінічні системні рівні ципрофлоксацину.

Абсорбція флуоцинолону ацетоніду при місцевому застосуванні, як правило, є низькою і значно варіює залежно від місця введення. Дані стосовно абсорбції після застосування у слуховий прохід, відсутні.

Клінічні характеристики.

Показання.

Слід враховувати офіційні рекомендаціï щодо належного застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання.

Вірусні інфекції зовнішнього слухового проходу, включаючи вітряну віспу, простий герпес та грибкові інфекції вуха.

Особливі заходи безпеки. Не описано.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії. Дослідження взаємодії Цетраксалу плюс з іншими лікарськими засобами не проводилися. Однак з урахуванням прогнозовано низького рівня в плазмі після введення препарату у вухо, малоймовірно, що ципрофлоксацин або флуоцинолон викликав би клінічно значущі системні взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Не рекомендується одночасне застосування в слуховий прохід з іншими лікарськими засобами. Якщо необхідно ввести більше ніж один препарат в слуховий прохід, рекомендується вводити їх через певний проміжок часу.

Під час лікування флуоцинолоном не рекомендується робити щеплення проти віспи, а також проводити інші види імунізації (особливо при тривалому застосуванні на великі ділянки шкіри) через можливу відсутність адекватної імунологічної відповіді у вигляді продукування відповідних антитіл.

Особливості застосування.

Цей лікарський засіб призначений для вушного використання і не призначений для офтальмологічного використання, інгаляцій або ін’єкції. Цей лікарський засіб не повинен ні прийматися всередину, ні вводитися у вигляді ін’єкції.

Не існує досліджень з безпеки та ефективності препарату Цетраксал Плюс для пацієнтів з перфорованою барабанною перетинкою. Таким чином, Цетраксал Плюс слід застосовувати з обережністю пацієнтам, з наявною або підозрюваною перфорацією барабанної перетинки або з ризиком перфорації барабанної перетинки.

Слід припинити прийом Цетраксалу Плюс при появі висипу або інших ознак гіперчутливості. У пацієнтів, які отримують системні хінолони, були зареєстровані серйозні реакції, а іноді і летальні реакції гіперчутливості (анафілактичні), деякі – після першої дози. Гострі реакції гіперчутливості можуть вимагати негайного надання невідкладної допомоги.

Як і при прийомі інших антибіотиків, застосування даного препарату може призвести до поширення мікроорганізмів, які до них не чутливі, у тому числі штамів бактерій, дріжджів та грибів. Якщо виникає суперінфекція, необхідно вжити відповідних заходів.

Якщо після тижня лікування деякі симптоми зберігаються, рекомендується провести нову оцінку захворювання і лікування.

Деякі пацієнти, які приймають системні хінолони, продемонстрували чутливість шкіри – від помірної до тяжкої – при контакті з сонцем. Зважаючи на місце, в яке вводять Цетраксал Плюс, малоймовірно, що цей препарат може викликати реакції фоточутливості.

Кортикостероїди, такі як флуоцинолон, у разі застосування інших місцевих форм, таких як мазі, креми, на великі площі, пошкоджену шкіру або під оклюзійні пов'язки, можуть адсорбуватися та спричиняти системні асоційовані ефекти.

Деякі пацієнти в результаті системної абсорбції місцевих стероїдів можуть відчувати прояви гіперкортицизму (синдром Кушинга) і оборотне пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи, що може призвести до глюкокортикоїдної недостатності.

Якщо спостерігається будь-який симптом з вищезазначених, препарат слід відміняти поступово, зменшуючи частоту застосування. Різке припинення лікування може призвести до глюкокортикоїдної недостатності.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Бажано уникати застосування препарату під час вагітності. Наявні дані щодо лікування ципрофлоксацином вагітних жінок не підтверджують його токсичного впливу на розвиток плода та здоров’я новонароджених. Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкованого негативного впливу на ïх репродуктивну функцію. Досліди на тваринах молодого віку або в пренатальний період  життя показали, що хінолони можуть призводити до недорозвиненості хрящів. Тому не виключено виникнення вад розвитку суглобових хрящів у плода/новонародженого у зв'язку із застосуванням препарату.

Дослідження показали тератогенну дію певних кортикостероïдів у тварин при системному призначенні у відносно малих дозах.

Повідомлялось про тератогенну дію певних кортикостероïдів у тварин після ïх аплікації на шкірі тварин.

Не проводилося жодного належного та порівняльного дослідження за участю вагітних жінок з метою оцінки тератогенноï діï флуоцинолону ацетоніду.

Перед призначенням препарату необхідно зважити, чи буде очікувана користь від лікування для матері перевищувати можливий ризик для плода.

Ципрофлоксацин виділяється в грудне молоко. Незважаючи на те, що значноï системноï абсорбції після закапування ципрофлоксацину у вухо не очікується, не можна виключати впливу ципрофлоксацину на дитину. Кортикостероїди, які вводяться системно, потрапляють у грудне молоко жінки і можуть впливати на розвиток дитини, втручатися у процес виробництва ендогенних кортикостероїдів або спричиняти інші побічні ефекти.

Невідомо, чи може місцеве застосування кортикостероïдів спричинювати системну абсорбцію, достатню для виявлення препарату в грудному молоці.

Враховуючи те, що більшість лікарських засобів виділяються з грудним молоком, слід з обережністю призначати Цетраксал плюс жінкам у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Немає жодних даних щодо впливу вушних крапель на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи спосіб введення, умови використання та профіль безпеки Цетраксалу плюс, препарат не впливає  на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Закапують 4-6 крапель розчину у зовнішній слуховий прохід кожні 8 годин.

Курс лікування повинен становити 8 діб.

Діти.

Дозування для дітей є таким самим, як і для дорослих.

Дозування для пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок.

Немає необхідності в корекції дози.

Дозування у літніх людей.

Немає необхідності в корекції дози.

Рекомендується  нагріти флакон перед використанням, тримаючи його в долонях протягом декількох хвилин. Це запобіжить почуттю дискомфорту, коли холодний розчин контактує з вухом.

Пацієнту необхідно нахилити голову в одну сторону, так щоб уражене вухо було зверху. Слід закапати краплі в уражене вухо і потягнути за мочку вуха кілька разів. Тримати голову нахиленою принаймні 5 хвилин, щоб краплі мали змогу проникнути в зовнішній слуховий прохід.

Повторити дії, якщо це необхідно, для протилежного вуха.

Для запобігання забрудненню кінчика крапельниці та зменшення ризику бактеріального забруднення необхідно дотримуватися обережності і не торкатися вушної раковини або зовнішнього слухового проходу та прилеглих ділянок кінчиком крапельниці. Необхідно тримати пляшечку щільно закритою, коли вона не використовується.

Діти. Безпека та ефективність застосування Цетраксалу плюс дітям віком до 7 років не підтверджені, але не виявлено жодного негативного впливу на здоров’я пацієнтів віком від 2 до 7 років.

Досвід лікування флуоцинолоном дітей віком до 2 років відсутній.

Передозування.

При випадковому проковтуванні препарату необхідно промити шлунок або штучно викликати блювання, а також призначити активоване вугілля і антацидні засоби, які містять магній і кальцій.

Побічні реакції.

Загальні розлади та ускладнення на місці введення.

Нечасто: свербіж у місці застосування, підвищена чутливість шкіри у місці застосування.

Ускладнення імунної системи:

Частота невідома: препарат містить у своєму складі допоміжні речовини, що можуть викликати алергічні реакції (можливо, уповільнені), в окремих випадках –  бронхоспазм.

Нижче наведено побічні реакції, що можуть виникати в результаті монотерапії однією з активних речовин:

Ципрофлоксацин

Порушення з боку нервової системи: плаксивість, головний біль.

Порушення з боку органів слуху та лабіринту: біль у вусі, закладеність вуха, оторея, свербіж у вусі, дзвін у вухах.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дерматит.

Порушення загального характеру та реакції у місці введення: гіпертермія.

Опис окремих побічних реакцій

При місцевому нанесенні фторхінолонів дуже рідко виникали такі реакції, як генералізований висип, токсичний епідермоліз, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона та кропив’янка.

Рідко компоненти препарату можуть спричинити реакцію підвищеної чутливості при застосуванні у вухо. Однак, як і при нанесенні на шкіру будь-якої речовини, завжди є ймовірність виникнення алергічної реакції на будь-який з компонентів препарату.

У пацієнтів, яким проводили терапію системними хінолонами, іноді після першої дози, спостерігалися анафілактичні реакції підвищенної чутливості. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем.

У пацієнтів, які отримували системні фторхінолони, спостерігалися розриви сухожилля плеча, кисті, ахіллового сухожилля або інших сухожиль, які потребували хірургічного відновлення або призводили до тривалої недієздатності. Ризик виникнення таких розривів може збільшуватися у пацієнтів, які отримують кортикостероїди, особливо у пацієнтів літнього віку, та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля. Але чіткого зв’язку між застосуванням препарату та побічними реакціями з боку скелетно-м’язової та сполучної тканин немає.

Флуоцинолону ацетоніду

Кортикостероїди, такі як флуоцинолону ацетоніду, можуть бути абсорбовані в достатній кількості для того, щоб викликати системні кортикостероїдні ефекти, якщо їх застосовують місцево, у іншій лікарській формі мазі, креми на великі ділянки шкіри, пошкоджену шкіру або під оклюзійні пов’язки. Прояви гіперкортицизму (синдром Кушинга) та зворотної супресії гіпоталамо-гіпофізарної-надниркової системи, які призводять до глюкокортикоїдної недостатності, можливо виникнення у деяких пацієнтів в результаті збільшення системної абсорбції місцевих стероїдів. Якщо спостерігається будь-який з вищезгаданих ефектів, необхідно відміняти препарат поступово, зменшуючи частоту застосування. Різка відміна лікування може привести до глюкокортікоїдної недостатності.

Термін придатності.

Після розкриття флакона препарат зберігати протягом одного місяця.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність. Не описано.

Упаковка.

Категорія відпуску.

Виробник.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Галль, 30-36, 08950 Есплугес де Ллобрегат, Барселона, Іспанія.