Солмидон инструкция, показания, состав, побочные эффекты, цены в аптеках

Склад:

діюча речовина: molsidominе;

1 таблетка пролонгованої дії містить 8 мг молсидоміну;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, амонійно-метакрилатний сополімер (тип В), макрогол 6000, магнію стеарат.

Лікарська форма.

Основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, пласкі з обох боків таблетки зі скошеними краями та насічкою з одного боку і тисненням 8.

Фармакотерапевтична група.

Периферичні вазодилататори для лікування хвороб серця.

Код АТХ C01D X12.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Молсидомін чинить судинорозширювальну дію, яка є більш вираженою у венозних ємнісних судинах  (зниження переднавантаження), ніж у судинах артеріального опору. Це призводить до зменшення тиску наповнення правого шлуночка серця. Це може призвести до зниження споживання кисню міокардом.

У високих дозах молсидомін спричиняє дилатацію судинної стінки також в артеріальній системі.

На молекулярному рівні молсидомін діє шляхом безпосереднього вивільнення оксиду азоту (NO) зі свого активного печінкового метаболіту  SIN-1 і, таким чином, імітує ефект фізіологічного ендотеліального релаксуючого фактора (EDRF), який як розслабляє гладкі м’язи судин, так і інгібує функцію тромбоцитів.

Як фармакологічний донор NO молсидомін протидіє патологічному дефіциту NO  у склеротичних коронарних судинах, розширює епікардіальні коронарні судини і покращує постачання кисню до міокарда.

SIN-1 викликає оборотне інгібування основних функцій тромбоцитів (адгезія, секреція, агрегація) шляхом безпосереднього вивільнення NO.

Завдяки спонтанному, ферментнезалежному вивільненню NO з SIN-1 фармакологічна резистентність під час лікування молсидоміном не розвивається.

Дослідження за участю пацієнтів з гострим інфарктом міокарда не виявило жодної різниці між молсидоміном і плацебо щодо смертності або виникнення серйозних серцево-судинних явищ. Даних щодо смертності/захворюваності у пацієнтів з нестабільною стенокардією немає.

Фармакокінетика.

Молсидомін є проліками, і тільки в печінці він перетворюється на свою реальну активну форму, активне похідне (SIN-1). Після перорального прийому 90% молсидоміну поглинається, тому максимальна системна концентрація вихідної речовини і активного метаболіту SIN-1 досягається протягом короткого періоду часу. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі (T_max) становить 1-2 години. Враховуючи пресистемний метаболізм, що дає активний метаболіт SIN-1 і згодом кінцевий продукт NO, тільки 44-59% пероральної дози молсидоміну потрапляє у кров. Період напіввиведення метаболіту SIN-1 (t_½) складає 1-2 години і збільшується при тяжкій печінковій недостатності до 7,5 години. Більше 90% введеної дози виводиться нирками. Зв’язування материнської речовини з білками дуже низьке (3-11%). Загальний кліренс становить 40-80 л/г, а SIN-1 – 170 л/г. Період напіввиведення препарату становить 1,6 години, а у випадку тяжкої печінкової недостатності збільшується (при цирозі печінки – близько 13,1 годин).

Дослідження, проведене за участю молодих і літніх пацієнтів, показало, що печінковий пресистемний вплив зменшується з віком, а період напіввиведення подовжується, що призводить до збільшення площі під кривою концентрація-час (AUC) для молсидоміну і SIN-1.

У пацієнтів з печінковою недостатністю і застійною серцевою недостатністю спостерігалися аналогічні зміни; зміни були істотно менш значущими у пацієнтів з ІХС. Печінковий кліренс у пацієнтів також зменшився.

При порушенні функції печінки фармакокінетика молсидоміну не зазнавала істотних змін.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика та довгострокове лікування стенокардії, коли інші лікарські засоби протипоказані, погано переносяться або недостатньо ефективні, особливо у пацієнтів літнього віку.

Зважаючи на відстрочену дію, препарат Солмідон не прийнятний для послаблення гострого нападу стенокардії.

Протипоказання.

-       Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

-       Гостра недостатність кровообігу (наприклад шок, в. т.ч. кардіогенний, судинний колапс).

-       Тяжка гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.).

-       Гострий інфаркт міокарда.

-       Одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази-5 (силденафіл, варденафіл або тадалафіл) через ризик серйозного зниження кров’яного тиску, гострий ангінозний напад.

-       Період вагітності та годування груддю.

-       Токсигений набряк легень.

-       Зниження центрального венозного тиску.

-       Глаукома.

-       Дитячій вік.

-       Одночасне введення донорів оксиду азоту в будь-якій формі та стимуляторів розчинної гуанілатциклази (наприклад, риоцигуат) протипоказане через ризик гіпотензії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід брати до уваги нижчезазначені взаємодії цього лікарського засобу.

При супутньому застосуванні препарату Солмідон та інших лікарських засобів з потенційно антигіпертензивним ефектом (таких як вазодилататори, нітрати, блокатори бета-рецепторів, антагоністи кальцію, інші антигіпертензивні засоби) або алкоголю їх антигіпертензивний ефект може посилюватись.

При супутньому застосуванні донорів оксиду азоту, таких як активна речовина препарату Солмідон, і препаратів для лікування еректильної дисфункції, що містять інгібітори фосфодіестерази-5 як активні лікарські інгредієнти, таким як силденафіл, варденафіл або тадалафіл, гіпотензивний ефект може значно посилюватись.

Алкалоїд спориньї

Існує можлива фармакодинамічна взаємодія між донорами азотної кислоти та алкалоїдами спориньї, що може призвести до антагоністичного впливу лікарських засобів. Необхідно уникати одночасного використання донорів оксиду азоту та алкалоїдів, що містять споринью.

Одночасне застосування молсидоміну та стимуляторів розчинної гуанілатциклази (наприклад, риоцигуат), яка є рецептором оксиду азоту, протипоказане, тому що комбінація може призводити до підвищеного ризику гіпотензії.

Особливості застосування.

Препарат Солмідон слід застосовувати з обережністю у таких випадках:

-    гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, стенозуючий перикардит або тампонада порожнини перикарда;

-    низький тиск заповнення, наприклад, при гострому інфаркті міокарда, порушенні функції лівого шлуночка (недостатність лівого шлуночка);

-    аортальний та/або мітральний стеноз.

За пацієнтами з підвищеним ризиком зниження артеріального тиску, що досягає гіпотензивного діапазону,  пацієнтами літнього віку зі зниженим об’ємом циркулюючої крові необхідно забезпечити ретельний контроль. Слід  коригувати дозу відповідно до стану пацієнта.

Пацієнтам, що недавно перенесли інфаркт міокарда, після геморагічного інсульту мозку, з порушеннями мозкового кровообігу та підвищеним внутрішньочерепним тиском препарат Солмідон слід застосовувати тільки під суворим медичним наглядом і безперервним контролем кровообігу.

При тривалому застосуванні нітратів рекомендується включати у схему лікування молсидомін для запобігання розвитку толерантності до нітратів.

Пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю слід застосовувати більш низькі дози з поступовим їх підвищенням до отримання необхідного терапевтичного ефекту. Взагалі не рекомендується модифікувати дозування молсидоміну при лікуванні пацієнтів з порушенням функції нирок. Але враховуючи, що 90-95 % метаболітів молсидоміну виводиться нирками, можливе зниження дози або збільшення інтервалів між прийомами препарату з огляду на індивідуальну реакцію пацієнта на препарат.

Під час терапії препаратом Солмідон необхідно враховувати, що артеріальний тиск у стані спокою, зокрема систолічний АТ, може зменшуватись. У цьому випадку гіпертонічний початковий тиск реагує значно сильніше, ніж нормотензивний або гіпотензивний тиск.

Препарат Солмідон містить лактозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати Солмідон.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Через відсутність клінічного досвіду щодо безпеки застосування людині препарат Солмідон протипоказано приймати під час вагітності.

Лактація

Молсидомін проникає в грудне молоко. Для того щоб запобігти абсорбції молсидоміну через молоко у дітей, жінки не повинні годувати груддю під час терапії препаратом Солмідон.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Навіть при застосуванні  в рекомендованих дозах цей лікарський засіб може впливати на швидкість реакції, що може призвести до погіршення здатності керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами. Особливо це стосується початку лікування, періоду  підвищення  доз, а також випадків вживання алкоголю під час вживання препарату.

Спосіб застосування

Дозування залежить від тяжкості захворювання і реакції пацієнта на терапію.

Звичайна добова доза - 1 таблетка з пролонгованої дії один раз або двічі на добу (еквівалентно 8-16 мг молсидоміну/добу). У разі недостатньої ефективності дозу можна збільшити до 1 таблетки  пролонгованої дії тричі на добу (еквівалентно 24 мг молсидоміну/добу).

У деяких осіб, наприклад у пацієнтів з порушеннями функції печінки і нирок або пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, або при супутній терапії іншими вазоактивними лікарськими засобами може бути показане застосування більш низької початкової дози.

Таблетки слід приймати цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини, через регулярні проміжки часу в першій половині дня або вранці і ввечері.

Препарат Солмідон можна приймати як з їжею, так і без.

Примітка:

У препараті Солмідон активний компонент таблетки з пролонгованим вивільненням безперервно вивільняється з пористої підтримуючої структури, яка, як правило, розпадається після вивільнення активної речовини, але в окремих випадках може також виводитись з організму з калом у вигляді порожньої матриці таблетки. Навіть у цих випадках активна речовина повністю вивільняється в шлунково-кишковому тракті.

Тривалість лікування препаратом Солмідон залежить від перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально. Резистентність не розвивається.

Діти.

Не застосовувати препарат дітям.

Передозування

Симптоми

Артеріальна гіпотензія, брадикардія, відчуття слабкості, запаморочення, сонливість, стани колапсу і шоку, сильний головний біль, тахікардія.

Лікування при передозуванні

На додаток до загальних процедур, таких як промивання шлунка та розміщення пацієнта в горизонтальному положенні з піднятими ногами, життєво важливі параметри повинні бути перевірені в умовах реанімації та скориговані, якщо необхідно. У разі вираженої гіпотонії та/або шоку слід забезпечити заміщення об'єму; крім того, можна ввести норадреналін, добутамін або допамін як судинну терапію. Форсований діурез. Немає даних про ефективність діалізу при передозуванні.

Побічні реакції.

Для класифікації  частоти побічних реакцій, були використані такі критерії:

дуже часті (≥ 1/10)

часті (≥ 1/100 - < 1/10)

нечасті (≥ 1/1000 - < 1/100)

поодинокі (≥ 1/10000 - < 1/1000)

рідкісні (< 1/10000)

невідомо (частоту не можна оцінити на основі наявних даних)

З боку імунної системи

Поодинокі: реакції гіперчутливості (наприклад шкірні алергічні реакції, бронхоспазми, астма)

З боку нервової системи

Часті: головний біль, зокрема на початку терапії препаратом Солмідон, що зазвичай минає в ході подальшого лікування.

Головний біль, імовірно, можна зменшити або усунути шляхом індивідуального коригування дози.

Поодинокі: запаморочення, швидка втомлюваність, загальна слабкість.

З боку серцево-судинної системи

Часті: гіпотензія.

Нечасті: рефлекторна тахікардія, ортостатична гіпотензія.

Під час лікування препаратом Солмідон можливе зниження кров’яного тиску, рідко – колапс і шок. У цих випадках може бути потрібне зниження дози або відміна лікарського засобу.

З боку шлунково-кишкового тракту

Поодинокі: нудота, анорексія, блювання

Нижчезазначені побічні реакції були зареєстровані під час постмаркетингового застосування молсидоміну.

З боку шкіри

Почервоніння обличчя; алергічні реакції, включаючи висипи на шкірі.

З боку крові і лімфатичної системи

Невідомо: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи

Рідкісні: анафілактичний шок.

У дослідженнях на тваринах високі дози молсидоміну, викликали рак. До уточнення застосовності цих даних до людини не можна виключати можливість канцерогенного впливу.

Термін придатності.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері. Картонна коробка, що містить 1 або 3, або 10 блістерів.

Категорія відпуску.

Виробник.

Салютас Фарма ГмбХ/

Salutas Pharma GmbH.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Отто-вон-Гюріке-Аллеє 1, 39179, Барлебен, Німеччина/

Otto-von-Guericke-Allee 1, 39179 Barleben, Germany.